Забезпечення мінеральною сировиною сучасного світового господарства дуже тісно пов'язане з енергетичною проблемою, оскільки в сучасному енергозабезпеченні провідну роль відіграють корисні копалини, такі як нафта, газ, вугілля, уран, торф, горючі сланці. І хоча світова забезпеченість копалинними енергетичними ресурсами досить висока, нерівномірність розподілу їх, а особливо тих, що використовуються найбільше (нафта й природний газ), коливання світових цін на них роблять проблему енергозабезпеченості досить складною для багатьох країн (особливо тих, які не володіють достатніми запасами власних енергоресурсів і не мають потрібних фінансових нагромаджень для купівлі їх на світовому ринку). Індустріальне розвинуті країни, які не мають великих родовищ нафти, вугілля та природного газу, забезпечують себе енергоносіями за рахунок міжнародного поділу праці, реалізуючи на світовому ринку продукцію високого ступеня обробки та купуючи сировину, а от менш розвинуті країни таких можливостей майже не мають і змушені витрачати на купівлю енергетичних ресурсів значні фінансові ресурси, збільшуючи свою зовнішню заборгованість. Одна з проблем забезпечення енергоресурсами сучасної цивілізації полягає в тому, що економіка більшості країн світу протягом тривалого часу розвивалась, орієнтуючись на нафту й продукти її переробки. Перехід на інші джерела енергопостачання вимагає значних капіталовкладень, пов'язаних зі структурною перебудовою економіки, які досить часто не під силу окремим країнам. Особливості формування ціни. Характерна риса формування цін на мінеральна сировина - існування рентних відносин. У гірничо-видобувної промисловості ціна виробництва, як правило, визначається гіршими з експлуатованих у даний момент родовищ підприємствами з найбільш високими витратами виробництва. Це забезпечує іншим виробникам отримання гірничої ренти.
Важливими чинниками, що впливають на величину цих витрат, є гірничогеологічні умови видобутку, в першу чергу - вміст корисного компонента в руді і доступність родовищ. У довготривале плані перехід до експлуатації більш бідних руд і освоєння нових родовищ у віддалених районах не обов'язково приводять до різкого підвищення витрат. За окремими підрахунками, капітальні та трудові витрати на одиницю мінеральної сировини в США з 1870 по 1957 рр.. знизилися в 4,4 рази. Основна причина такого явища полягає в тому, що при великих запасах корисних копалин перехід до використання більш бідних руд відбувається тоді, коли НТП робить рентабельним їх промислове освоєння.
Використання потужної техніки, відкритих методів видобутку значно скорочують поточні витрати, роблять економічно вигідним розробку родовищ з бідними рудами. В США середня вартість металевих руд, що видобуваються в 1969 р. відкритим способом, становила 5 дол за 1 т у порівнянні з приблизно 12 дол при підземного видобутку. На початку 60-х років економічної вважали розробку родовищ мідної руди з вмістом металу не менше 0,8%, до 70-х вміст металу знизилося до 0,3-0,4%, а вартість зросла лише на 20% у реальному вираженні.
Практика поточного сторіччя не підтверджує закону убутної продуктивності в сировинних та аграрних галузях (стосовно до сільського господарства часто позначається як закон спадної родючості). Згідно з цим законом розширення сировинного сільськогосподарського та виробництва неминуче має стикатися із зростаючою обмеженістю природного фактора (необхідністю залучення в сільськогосподарське виробництво менш родючих земель, виснаженням дешевих невідтворюваних ресурсів сировини тощо), що призводить до дефіциту і, відповідно, подорожчання сільськогосподарських і мінеральних товарів. НТП виявився здатний подолати подібну обмеженість природного фактора.
Види цін. Для визначення динаміки та рівня світових цін застосовуються:
• довідкові ціни, до яких відносяться ціни оптової або зовнішньої торгівлі, публікуються у пресі, в експортних прейскурантах. Зазвичай, це ціни не конкретних угод, а ціни, запитувані продавцями. Вони служать орієнтиром для визначення фактичних цін угод, які включають приплатити або знижки;
• біржові котирування, що відображають реальні ціни угод на біржі. Оскільки на біржах широко поширені спекулятивні операції, зміни біржових котирувань в кожен даний момент можуть не відображати дійсних тенденцій в русі цін;
• ціни реальних угод в міжнародній торгівлі, що відображають ціни зовнішній торгівлі і підраховується шляхом ділення вартості експортних або імпортних окремих товарів на їх кількість. Особливість цих цін полягає в тому, що вони не включають ціни конкретних товарів, тому що в статистиці в одну товарну позицію включають однорідні, але різні за своїми характеристиками товари.
