Країна отримує прибуток від зовнішньої торгівлі, експортуючи товари, в виробництві яких ця країна має свою найбільшу відносну перевагу, а імпортує ті товари, у виробництві яких вона має найменшу відносну перевагу.
Основні припущення теорії порівняльних переваг:
1) У виробничому процесі використовується один ресурс – праця; кожна країна має фіксовану кількість ресурсів і всі ресурси ідентичні.
2) Фактори виробництва вільно рухаються між галузями (ціни на ресурси однакові).
3) Відсутність руху факторів виробництва між країнами. Внаслідок цього їхня ціна, очевидно, буде різною в різних країнах, а це є основою для розвитку міжнародної торгівлі.
4) Теорія порівняльних переваг базується на трудовій теорії вартості (відносна вартість продукту визначається кількістю праці, витраченої на його виготовлення).
5) Кожна країна використовує різні технології виробництва, але технологічний рівень виробництва залишається незмінним для кожної країни.
6) Виробництво товарів характеризується постійними видатками незалежно від обсягу виробництва товару, на кожну одиницю товару витрачається одна й та ж кількість праці.
7) Має місце повна зайнятість.
8) Ринок кожної країни функціонує при доскональній конкуренції.
9) Відсутність торгівельних бар'єрів між країнами.
10) Транспортні видатки (як внутрішні, так і зовнішні) дорівнюють нулю.
11) Світове господарство представлене двома країнами, які обмінюються двома товарами.
